Сухарева Л. С. Як навчити вашу дитину таблиці множення.— X., 2011.— 96с. — (Сімейна педагогіка).
Знання таблиці множення — це не просто вимоги навчальної програми з математики, це життєва необхідність кожної сучасної людини.
Завдяки цій книзі ви дізнаєтеся про особливості вивчення таблиці множення молодшими школярами, відкриєте для себе незвичні, але швидкі та надзвичайно дієві способи запам'ятовування випадків множення. За допомогою нестандартних завдань, ігор і головоломок ваша дитина назавжди засвоїть прийоми множення, ділення та розв'язування задач із цими діями.
Книга призначена насамперед турботливим батькам, а також може бути корисною учителям початкових класів, вихователям груп подовженого дня, студентам педагогічних вузів.
Батьки молодших школярів часто переймаються запитанням: «Як допомогти дитині швидко й легко вивчити таблицю множення?» Люди вивчають таблицю множення з різних причин, але здебільшого тому, що це необхідно для навчання в школі.
Та чи замислювалися ви над тим, для чого саме це потрібно і де застосовуються такі знання?
Таблицю множення використовують для того, щоб проводити обчислення з багатоцифровими числами усно або на папері без калькулятора, а також щоб бачити глибинні зв'язки в математиці й розвивати свою математичну інтуїцію.
Обох цілей (але на більш високому рівні, ніж дозволяє традиційне зазубрювання таблиці) можна досягти приємними, математично цікавими й обґрунтованими шляхами. Якщо ж у вас викликає здивування саме питання про підходи та методи заучування таблиці множення і вам хочеться дати на нього відповідь на кшталт: «Треба просто сісти й вивчити», то це означає, що ви ніколи не стикалися з проблемами механічної пам'яті ні у себе, ні у своєї дитини. Зазвичай у тому віці, коли за шкільною програмою вивчають таблицю множення, у дітей ще зберігається дуже добра механічна пам'ять (яка у міру дорослішання дещо погіршується). Тому їм досить легко дається зазубрювання, тобто багаторазове сприйняття й повторення навчального матеріалу. На цій здібності, в основному, й побудоване навчання в початковій школі. Та якщо в дитини погано розвинена механічна пам'ять і вона не в змозі запам'ятати матеріал таким способом, який є доступним для її однокласників, то вона потрапляє у складне становище.
Дуже прикро за дітей, які не є відстаючими в інтелектуальному розвитку і можуть бути достатньо старанними, але традиційна система навчання не враховує їхніх індивідуальних особливостей. Такі учні потребують індивідуальних підходів, які базуються на врахуванні особливостей рівня розвитку різних видів механічної пам'яті — зорової, слухової, моторної, змішаної — та стану логічної й емоційної пам'яті окремо взятої дитини.
До речі, такі методи навчання можуть бути приємними та корисними навіть у тому випадку, коли у вашої дитини немає проблем із механічною пам'яттю, але ви просто дбаєте про те, щоб її інтерес до навчання не згас через нудне зазубрювання.
